Work Text:
Мільйон. А якщо точніше, то мільйони непрямих поцілунків було розділено ними.
Іноді Кагіура думає, що перетворись вони на справжні, чи вистачило б їх, щоб розцілувати кожен дюйм тіла Хірано до найменших і найчутливіших місць?
А чи дивно насолоджуватись навіть такою жалюгідною миттю? Якби дійсно був мізерний шанс, чи був би їх справжній поцілунок палким і буйним, таким, що розбурхує кров, чи м'яким і ніжним, таким, ніби в них з собою весь запас всесвітнього часу. Як губи Хірано будуть відчуватися на його? Як це взагалі, цілувати кохану людину?
Чи можливо дещо інше...
Цікаво, як би його руки відчувались на чужій тонкій талії. Міг би він провести рукою вгору, по боках, притягнути ближче, обійняти дужче. Йому б дозволили?
А як би руки Хірано відчувались на його широких плечах? Чи провів би він рукою, легко погладжуючи, слідом пестячи обличчя?
Чи міг би старший хлопець так самовіддано загубитися в його темних очах, як він сам робить дуже часто?
От якби все було обопільно.
Та його серце розбили, можливо, найніжнішим чином.
